Чи знаєте ви, що...

..... 1887 р. в Києві з ініціативи українських підприємців утворено

синдикат цукрозаводчиків «Цукор», що на початку об’єднував 171 завод (із 219), а під час розквіту — 92% цукрових заводів Російської імперії та забезпечував понад 90% виробництва цукру;

.....у XVI ст. місто Дрогобич домоглося привілею на освітлення вулиць

«скельною олією» (нафтою), а в 1909 р. промислова розробка бориславського нафтового родовища становила 5% світового видобутку.

Терміни та поняття, які варто знати й розуміти:

Індустріалізація — (від латинського слова «індустрія» — «діяльність», «старанність»); виробництво техніки, машин та їх упровадження в економіку; перехід від аграрного до промислового господарювання.

Картель — (від одноймєнного французького слова — «об’єднання», латинського «картелло» — «оголошення»); форма монополії, учасники якої укладають угоду про обсяги виробництва, рівень цін, поділ ринків збуту для одержання надприбутків.

Колоніальна імперія — (від поєднання слів «колонія» та «імперія»); держава-імперія, яка володіє внутрішніми або зовнішніми колоніями та використовує їхні природні і людські ресурси.

Монополія — (від грецьких слів «моно» — «один», «полєо» — продаю); виключне право; перевага, панування в певній галузі; виключне право особи, групи, держави на промисел, виробництво, торгівлю; об’єднання виробництва й капіталу з метою одержання максимальних прибутків та встановлення панування в певній галузі економіки.

Синдикат — (від одноймєнного французького слова — «профспілка», латинського «сіндікус» — «захисник», «заступник»); форма монополії для отримання надприбутків способом централізованого збуту продукції.

Трест — (від англійського слова «траст» — «довіра», «опіка»); форма монополії, за якої підприємства втрачають виробничу, комерційну та правову самостійність і підпорядковуються єдиному управлінню, що забезпечує одержання надприбутків.

12.1. Як у світі відбувалася монополізація економіки?

Наприкінці ХІХ ст. у провідних державах світу завершувалися модернізаційні процеси. Як і будь-яке явище, модернізація складалася з великої кількості взаємопов’язаних подій. Її двома безза

перечними елементами стали промисловий переворот та індустріалізація. Розпочавшись в Англії, вони впевнено ширилися світом, європеїзуючи його. Так зване «європейське диво» призвело до того, що саме ця цивілізація (ще від кінця Середньовіччя) виявилася глобальною, тобто світовою.

Приносячи власникам надприбутки, монополії гальмували розвиток економіки. Вони були радше негативним явищем, адже підривали основний принцип ринкових відносин — вільну конкуренцію. Монополісти диктували ціни, не дбаючи про якість товару, не зважали на інтереси робітництва. Іноді вони навіть перешкоджали впровадженню більш прогресивних технологій, якщо це загрожувало їхньому збагаченню. Також відбувався «відтік капіталів» у малорозвинені регіони світу. Монополісти охоче вкладали гроші у виробництва в колоніальних володіннях, таким чином заощаджуючи на перевезенні сировини та готової продукції, що її збували місцевому населенню. Менш вибагливе робітництво, яке погоджувалося працювати за низьку оплату, та майже повна відсутність протестів неабияк сприяли цій ситуації. А як же національні економіки? Чи не спустошувалися державні скарбниці? Монополістів ці проблеми не хвилювали, адже гроші невпинним потоком текли до їхніх кишень.

Ступивши на шлях світового лідерства, Європа в кінці ХІХ ст. зіштовхнулася з певними викликами. Про що мовиться? Заміна ручної праці машинною збільшила обсяги видобутку вугілля, виплавляння чавуну, сталі, а в цілому сприяла розвиткові важкої промисловості. Впровадження у виробництво нових технологій, виготовлення різноманітного обладнання запустило процес

індустріалізації. Вона, своєю чергою, вимагала шалених капіталовкладень, які могли собі дозволити далеко не всі. Дрібніші (бідніші) власники не мали сил змагатися з володарями (багатіями) промислових гігантів. Ті, насамперед, прагнули підпорядкувати собі чи не всі підприємства однієї галузі, адже так ними було легше управляти, оновлювати обладнання, врешті, отримувати більші прибутки при менших затратах. Коли виробництво чи / та продажі зосереджувалися в одних руках, виникали монополії. Їхньою батьківщиною вважають США. Монополістами там стали Джон Рокфелер (домінував у нафтовій галузі), Джон Пірпонт Морган («опікувався» металургією), Ендрю Карнеґі (відав сталеварінням) тощо.

Міркуємо і діємо!

1. Розташуйте поняття «індустріалізація», «промисловий

переворот», «монополізація» в логічній послідовності. Поясніть своє рішення. 2. Уявіть себе в ролі споживача продукції котроїсь із монополій. Чи вигідна вам монополізація? Доберіть аргументи для відповіді. 3. Розгляньте карикатуру «Рука допомоги». Кого і що символізують зображені предмети і постаті? Які відносини склалися між ними? Поясніть назву малюнка.

12.2. Як змінювалася роль держави в суспільному житті?

Упродовж ХІХ ст. події в світі переверталися, мов скельця у калейдоскопі. Старі порядки руйнувались, але й нові утверджувалися ще несміливо. Держава, в тодішньому розумінні цього слова, набувала функцій, пов’язаних із регулюванням відносин між громадянами. Змінювалися форми правління: абсолютні монархії відходили в минуле. Їх заступали республіки, які встановились у Швейцарії, Сан-Марино, США, періодично у Франції, та монархії, що їх дедалі більше обмежували конституції та парламенти. Понад те, колишні землевласники теж відігравали важливі ролі в політиці, відчували свою привілейованість і вищість. У ХІХ ст. майже увесь світ фактично перебував у колоніальній залежності від Європи. Провідні країни розвивались як колоніальні імперії. Неєвропейці страждали від нав’язаної меншовартості. За рівність їм ще належало поборотися.

Із політичним тісно переплітався економічний розвиток. Щоб захиститися від навали іноземних товарів і не зовсім чесних способів ведення підприємництва, уряди вдавалися до протекціонізму. Ви, вочевидь, пам’ятаєте сутність цього явища? Економічну «парасолю»

захисту від зовнішніх впливів активно використовували в Німеччині, Японії, інших державах, які бажали світового лідерства. У Великій Британії, навпаки, як ви теж пам’ятаєте, переважало фритредерство (вільна торгівля) — держава всіляко уникала втручання в господарювання, розглядаючи його радше як живий організм, аніж механізм, котрий потрібно налагоджувати.

Відбувся поступ у суспільних відносинах. Для належного функціонування державні органи неминуче потребували чиновників. А також людей, які надавали б «соціальні» послуги: вчителів, лікарів, юристів тощо. Таким чином, не лише держава «тиснула» на своїх «підлеглих», але й ті намагались активніше впливати на державу. Простий люд все глибше усвідомлював свою гідність і вагу, відповідальність за долю батьківщини. Впродовж ХІХ ст. точилася гостра боротьба за виборчі права. Натомість, виважена внутрішня політика урядів сприяла усуненню соціальної напруги. Так формувалися громадянські суспільства.

Міркуємо і діємо!

1. Розгляньте мапу-карикатуру. Які прикметні риси держав Європи відобразив художник? Як ви намалювали б українські терени? 2. Які форми правлінь утверджувалися замість абсолютних монархій у державах Європи? З. Як ви розумієте значення поняття «громадянське суспільство»? Чи в сучасній Україні сформовано таке суспільство? Подискутуйте в групах.

12.3. Як формувалось індустріальне суспільство в розвинених країнах світу ?

Наприкінці ХІХ - на початку ХХ ст. у провідних країнах світу формувалось індустріальне суспільство. В ньому більшість становило не селянство, залежне від землі, а робітництво, зайняте на заводах та фабриках. Це були зовсім інші люди: не «старого», а нового загартування. Здатні на ризики, рішучі, самовпевнені, цілеспрямовані, діловиті, прагматичні, вони ставали «господарями життя». Промисловці, підприємці, банкіри, фінансисти, монополісти-мільйонери посідали чільні позиції в тодішніх державах, розвиваючи їхні економіки. А як влада? Невже вона не передувала в політиці? Власники великого капіталу делегували на посади своїх представників, які відстоювали їхні інтереси. Однак, навіть попри багатства і впливи, буржуазія становила меншість суспільства.

Як мовилося, в індустріальному суспільстві найчисельнішою групою поступово ставало наймане робітництво. І саме від нього залежав добробут інших груп. Економічні кризи, нестабільні зарплати, нелегкі умови праці й побуту робили трудовий люд вразливим, адже втрата місця праці означала втрату засобів існування. Це, своєю чергою, спричинило довготривалі й виснажливі конфлікти. Спершу уряди не звертали уваги на протистояння між найманими

робітниками і власниками підприємств. Але, коли тертя набували загрозливих революційних форм, без втручання влади не обходилося. Найбільшого розмаху й успіху робітничий рух досяг у Великій Британії. У 1900 р. британські трударі навіть започаткували «свою» політичну партію (лейбористську) для відстоювання своїх інтересів на парламентському рівні. Згодом таким шляхом пішли в інших країнах. Розпочалася так звана «епоха реформізму». В результаті остаточно виокремився «середній клас» — кваліфіковане робітництво з освітою, майном і певним статусом. Не зацікавлене в протистояннях

і революціях, воно було стабілізуючим чинником суспільства. Віддаючи перевагу поміркованим і легальним реформам, « середній клас» брав активну участь у державотворчих процесах. Власне

« середній клас» становив основу громадянської спільноти держави.

До робітництва також належали незаможні пролетарі, яким було нічого втрачати, і тому їх часто використовували в різноманітних провокаціях, заворушеннях, навіть революціях. Буржуазія теж формувалася неоднорідною, перебуваючи між полюсами дрібного і великого підприємництва. Зростали лави чиновництва. З’явилися професійні політики. А як же земельна аристократія і селянство? Вони переважно вели традиційний побут, поволі втягуючись у фермерство — сільськогосподарське підприємництво. Ще одна ознака тогочасного індустріального суспільства — мобільність. Адже впродовж життя людина могла змінювати місця оселення, праці, статки, статуси і перебувати в різних соціальних групах.

Однак розвиток держав відбувався нерівномірно. Прогресивні перетворення тривали у Великій Британії з її парламентаризмом і активним робітничим рухом; у США, де демократія та верховенство закону укорінювалися все глибше; певною мірою в бунтівній Франції, яка таки обрала республіку. В Німеччині економічне диво ніяк не поєднувалося з демократією. Австрія (згодом Австро-Угорщина), Росія, Османська держава залишилися майже класичними імперіями

з внутрішніми колоніями. Промисловий переворот та індустріалізація в них ледве-ледве поширювалися. В більшости інших регіонів світу переважали напів-, а то й повністю середньовічні порядки. На ці країни, що перебували «на шляху» до реформування, очікувала важка й ресурсозатратна робота.

Міркуємо і діємо!

1. У першому параграфі «довге» ХІХ ст. названо «епохою становлення». Укладіть перелік суспільних здобутків, що постали впродовж цієї «епохи». Які з них ви вважаєте найважливішими?

2. Як відбувалося становлення робітництва в XIX ст. ? З. Чому в ХІХ ст. селянство відступило «на другий план» історії? Які держави Європи й Америки залишалися аграрними?

2. Як ви розумієте значення понять «індустріалізація», «картель», «колоніальна імперія», «монополія», «синдикат», «трест»? Поясніть відмінності між формами монополій, називаючи факти і приклади.

3. А. Позначте на лінії часу періоди індустріалізації та монополізації в провідних країнах Європи та Америки. Б. Покажіть чи позначте на мапі держави Європи й Америки, де впродовж другої половини ХІХ ст. відбувалися найшвидшими темпами: 1) індустріалізація; 2) монополізація.

4. Проаналізуйте особливості суспільно-політичного та економічного розвитку країн Європи та Північної Америки; причини відмінностей у темпах розвитку країн Європи та Америки.

5. Оцініть причини і наслідки індустріалізації, монополізації у провідних країнах Європи та Америки.

6. Послуговуючись конструктором Canva чи іншим, укладіть нетривале слайд-шоу, де відобразіть повсякдєння сільського або міського мешканців; робітниці / робітника, власника підприємства, мільйонера; політика; підлітка (на вибір). Продемонструйте свої слайд-шоу в класі.

Це матеріал з підручника "Всесвітня історія" за 9 клас Васильків 2022